понеділок, 10 квітня 2017 р.

Стаття "Як ми виховуємо в учнів матеріалістичний світогляд" в газеті "Закарпатська Правда" 25.08.1954 року

У звітній доповіді XIX з'їздові партії товариш Маленков говорив: «У нас панує соціалістична ідеологія, непорушну основу якої становить марксизм-ленінізм. Але у нас ще збереглися залишки буржуазної ідеології, пережитки приватновласницької психології і моралі. Ці пережитки не від­мирають самі по собі, вони дуже живучі, можуть рости, і проти них треба вести рі­шучу боротьбу».
Одним з таких пережитків є релігійні вірування і забобони. Зберігшись у сві­домості деяких людей нашого радянського суспільства, релігійні вірування і забобо­ни іноді впливають на молодь, на школя­рів.

Як же здійснюється антирелігійне ви­ховання учнів в умовах нашої школи? Величезні можливості для матеріалістичного виховання учнів дає природознавство. Марксизм вчить, що матеріалістичний сві­тогляд означає розуміння природи такою, якою вона є. Щоб учні зрозуміли природу такою, якою вона є, треба викладати при­родознавство, як і всякий інший пред­мет, науково доводячи, що природа мате­ріальна, що всі явища її перебувають у постійному русі та взаємодії. Вивчення природознавства в молодших класах дає можливість ознайомити дітей не тільки з законами природи, а й показати взаємо­зв’язок між її явищами.
Так, при вивченні теми «Граніт» учи­телька нашої школи Н. Криванич розпо­віла про будову граніту, показала дітям, що він складається з польового шпату, кварцу і слюди. Вона докладно розповіла про процес вивітрювання. Це привело до висновку, що природа не є сталою, не­змінною, що короїди руйнуються і виника­ють. Учні дізналися на цьому уроці про ті сили, які викликають відповідні зміни, і зрозуміли, що ці сили знаходяться в самій природі. Таким чином, шляхом найпрості­ших дослідів вчителька домоглася правиль­ного, матеріалістичного розуміння учнями процесів руйнування і утворення як ціл­ком реальних і природних.
На уроці на тему «Випаровування води і круговорот води в природі» діти добре уявили собі, як утворюються атмосферні опади, що дощ, сніг і град є природними явищами. Так було доведено, що нічого надприродного в утворенні опадів немає, що не бог дає дощ, як твердить релігія, а що це — результат відповідних природних процесів.
Ще більші можливості для виховання в учнів матеріалістичних поглядів дають уроки природознавства в старших класах. На уроках ботаніки учні дізнаються про те, що рослина, як і кожний живий орга­нізм, розвивається відповідно до умов її життя, що великі врожаї — результат са­мовідданої праці радянських людей, які успішно впроваджують передову мічурін­ську агробіологічну науку.
Вчитель біології нашої школи т. Шот­ник на одному з уроків розповів про те, як радянські люди працюють над перетво­ренням природи, як завдяки цьому досяга­ється підвищення врожайності, створю­ються нові рослини, як під керівництвом людини вони набувають нових особливос­тей. Вчитель підкреслив, що тільки в Ра­дянському Союзі, де влада і земля знахо­дяться в руках народу, наука служить людям в їх боротьбі з силами природи.
Цінність уроків природознавства з точ­ки зору виховання основ матеріалістич­ного світогляду полягає ще і в тому, що при вивченні цього предмету діти мають мож­ливість самі спостерігати процеси, що від­буваються в природі, проводити різні до­сліди з біології та інш. Наприклад, учні 5-го класу нашої ніколи, з метою вияв­лення умов, потрібних для проростання насіння, провели за завданням учителя ці­кавий дослід. Бони взяли 4 склянки і в усі поклали сухе насіння квасолі. Потім першу з них так і залишили, а в другу налили трошки води, третю з водою по­ставили на холод, четверту наповнили во­дою так, що місця для повітря не лиши­лось.
Внаслідок спостережень за всіма склян­ками діти побачили, що в першій склянці нічого не змінилось. Добре проросло насін­ня в другій склянці, де була вода, повітря і тепло, у третій склянці, що стояла на холоді, насіння набубнявіло, у деяких з фасолин з’явились паростки, але без теп­ла вони далі не розвивались. У четвертій склянці насіння теж набубнявіло, але зов­сім не проросло, вода не пропускала по­вітря.
Багатий матеріал для виховання учнів в матеріалістичному дусі дає фізична гео­графія.
Під час пояснення учням теми «Зміни природи під впливом господарської діяль­ності людини» викладач географії нашої школи Г. Мальованець ознайомила учнів в тим, як були осушені Пінські болота, розповіла про освоєння Колхіди, пустин­них районів Середньої Азії, Кольського півострова, земель на Амурі. Вчителька підкреслила, що такі зміни в природі, ко­ли в безлюдних раніше краях виростають великі міста, а колишні пустині перетво­рюються в квітучі сади і поля, можливі тільки в Радянському Союзі. Радянські люди, визволені від кайданів капіталу, опановують науку, пізнають її закони, оволодівають силами природи і керують ними.
На уроках географії учні пізнають величезну силу людини в підкоренні приро­ди, перед ними відкривається реакційна суть релігії, яка завжди боролася проти науки. Пояснюючи учням форму, рух і ве­личину Землі, учителька розповідає про те, як мракобіси переслідували і терори­зували кожного, хто насмілювався висту­пати проти релігійних тверджень про не­рухомість і незмінність Землі.
Щоб підкреслити наукове значення праць Коперніка, Джордано Бруно, Галі­лея, учителька розповіла учням про те, що Й. В. Сталін, виступаючи 17 травня 1938 року на прийомі працівників вищої школи в Кремлі, назвав ім’я Галілея, як одного з багатьох мужніх людей, які вмі­ли ламати старе і створювати нове, не­зважаючи ні на які перешкоди.
Дуже цінний матеріал для антирелігій­ного виховання дають фізика і хімія. Вив­чаючи світло, школярі правильно розу­міють, чому буває райдуга, сонячне затем­нення і переконуються в абсурдності будь-яких релігійних легенд про ці природні явища.
Так дохідливо і переконливо, на прос­тому досліді можна підірвати віру в ре­лігійні легенди, показати силу науки і людського розуму, вміння людини, озбро­єної науковими знаннями, пізнати сили і явища природи.
Велике значення має викладання фі­зики у вихованні учнів, коли ознайомлю­вати їх з історією виникнення кожного фізичного закону і з тією боротьбою, що точилася між наукою і релігією в мину­лому.
При вивченні фізики ми завжди пока­зували учням, що церква протистоїть прогресивній науці.
Ось такі, але далеко не всі приклади того, як наша школа працює над вихован­ням в учнів матеріалістичного світогляду при викладанні основ наук.

І. Мальованець, завуч Голятинської семирічної школи, Міжгірського району.

Немає коментарів:

Дописати коментар