Стаття "Хрест" в газеті "Трибуна Трудящих" 28.05.1964 року

Хрест — священний символ християн, перед яким, як перед фетишем, схиляють голови віру­ючі.

Офіціально шанування хреста в християнстві було запровадже­но в IV столітті, коли з'явилась легенда про те, що мати імпера­тора Константина знайшла хрест, на якому нібито був розп’ятий Ісус Христос. Насправді в старо­давньому Римі страчували не на хрестах, а на стовпах, що мали форму літери «Т». Однак, і до­сі християни поклоняються найрізноманітнішим за формою хрестам: чотири-, шести-, восьмиконечним і т. д. (були й десятиконечні).

Культове поклоніння хресту за­позичено християнством від найстародавніших язичеських віру­вань, тобто з того часу, коли лю­ди переконались, що тертям двох навхрест складених паличок мож­на добувати вогонь. А вогонь в уявленні первісної  людини мав всемогутню силу: він захищав від хижаків, від холоду і него­ди... Якщо так, міркували наші предки, то і знак, за допомогою якого можна добути вогонь, має надприродну, чудесну силу. Так хрест перетворився в магічний, божественний символ.

Увірувавши в цей символ, лю­ди почали зображати хрест на речах, одягу, прикрасах. При розкопках на території України знайшли посудину, вік якої об­числюється приблизно п'ятьма тисячами років. Вона була вкри­та хрестоподібними знаками. В середині минулого століття у Ме­сопотамії археологи знайшли ка­м'яну фігуру царя Шамші-Адада, на якій висів хрест. А там поклонялися численним богам, і цар жив задовго до виникнення християнської релігії, не знаючи, звичайно, навіть ім'я Ісуса. Хрест накреслений і на золото­му нагрудному знаку фараона Аменехмета III, який вмер у 1800 році до нашої ери (християнство ж виникло в 1 столітті нашої ери).

Звідси логічно напрошується висновок, що культ хреста має сліди найпримітивніших віру­вань. Взятий на озброєння хрис­тиянством, він відіграв дуже не­привабливу, реакційну роль. Ним освячували хрестові походи, вог­нища інквізиції, звірства гітле­рівських головорізів та багато інших чорних справ. І нині цер­ква використовує його як знаряд­дя приборкання віруючих, при­душення їх активності і вільно­думства.