Як налаштувати доступ до наших книг на "Яндекс-Диску"?
Для цього встановіть додаток "Browsec" на свій браузер.

неділя, 27 квітня 2014 р.

Стаття «Атеїстичний потенціал математики» в журналі «Комуніст України» № 9 1982 року

Атеїстичне виховання як важливий компонент духовного життя суспільства відіграє велику роль у формуванні нової людини. Його значимість в сучасних умовах підвищується ще й тому, що наші класові супротивники посилюють нападки на завоювання і цінності реального соціалізму, роблячи при цьому ставку і на релігійних екстремістів і фанатиків. Все це вимагає подальшого посилення атеїстичного виховання населення, рішучого викриття спроб зарубіжних клерикальних і сектантських центрів використовувати релігію у ворожих цілях.
Почесна роль у формуванні діалектико-матеріалістичних, атеїстичних поглядів і переконань в умовах діяльності загальноосвітньої школи належить не тільки суспільним, але й природничим, технічним наукам, зокрема математиці, яка в наші дні, активно сприяючи новим досягненням інших наук, є одним з основних джерел атеїстичного виховання.

Ця важлива функція математики розглянута в змістовно і цікаво написаній книзі декана фізико-математичного факультету Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького А. Г. Конфоровича [1].
Хоча книга і адресується в основному вчителям математики загальноосвітніх шкіл, викладачам професійно-технічних училищ і середніх спеціальних навчальних закладів, нею з успіхом можуть користуватися і пропагандисти наукового атеїзму, агітатори, партійні, комсомольські працівники, всі, хто цікавиться питаннями науково-атеїстичного виховання засобами природничих наук.
У книзі на основі аналізу зв'язків математичних понять і теорій з об'єктивною реальністю, на матеріалі найбільш цінних і цікавих з атеїстичної точки зору біографічних відомостей про життя видатних математиків і т. п. А. Г. Конфорович крок за кроком розкриває роль математики в атеїстичному вихованні учнівської молоді. «Математика вчить чіткості й суворості суджень, вчить осмислювати всі використані в доказах посилання і розрізняти доведене і передбачуване, виховує вимогливість до повноцінності аргументації. Завдяки своїй суворості, - справедливо підкреслює автор, - математичні теорії є надійним знаряддям у розкритті таємниць природи» (див.: с. 9).
Ознайомившись, наприклад, під час вивчення математики з диференціальними рівняннями, учні переконуються, що кожне з них - це закодована за допомогою математичних понять і символів характеристика цілого класу певних процесів. Як зазначав відомий радянський математик, теоретик кораблебудування О. М. Крилов, є багато спільного між розрахунками руху небесних світил під дією Сонця і їх взаємодією і розгойдуванням корабля на хвилях, між знаходженням так званих вікових нерівностей в русі небеcних тіл і величезними коливаннями валів багатоциліндрового двигуна дизеля, який працює на корабельний ґвинт або на електрогенератор. Однак, якщо записати тільки формули і рівняння без слів, то не можна відрізнити, яке з цих питань вирішується — рівняння ті ж самі.
Рецензована книга допоможе вчителю вже в умовах загальноосвітньої школи показати учням, що математика — могутнє знаряддя пізнання фізичного світу. Саме при вивченні цієї науки учні переконуються: якщо рівняння сформульовані на основі правильної фізичної ідеї, вони починають жити, як писав академік Густав Наан, певним незалежним життям, «видаючи» нові фізичні результати, які навіть не передбачалися. Це підтверджується численними прикладами.
А. Г. Конфорович зібрав і, на нашу думку, досить вдало систематизував і висвітлив матеріал про роль математики, математичного мислення в системі людських знань, а також показав її потенційні можливості у формуванні діалектико-матеріалістичного, атеїстичного світогляду учнів. Читач знайде у книзі матеріал про відкриття, так би мовити, «на кінчику пера математика» Урбаном Левер'є восьмої планети Сонячної системи — Нептуна, про доказ за допомогою математичних розрахунків астрономом Персіваллем Ловелом існування в Сонячній системі дев'ятої планети і розрахунку її орбіти, про створення сучасними математиками спільно з біологами числових моделей органів людини, про розробку радянськими вченими математичного методу фенологічного прогнозу і біокліматичних оцінок і т. д.
Автор рецензованої книги широко висвітлює і практичну необмеженість сфери застосування математики, показує, що логіка суспільно-наукового прогресу неминуче вела математику до конфлікту з теологами. Влучним, зокрема, є висловлювання академіка В. А. Стеклова, який зазначав, що «математика не тільки прорвала фронт теологічних вигадок, освячених авторитетом церкви, які здавлювали залізними лещатами догм людський розум, але проникла в саме серце теологічної системи і, завдаючи їй удар за ударом, вщент розбивала всі її підвалини, які з такою фанатичною наполегливістю і послідовністю зводилися протягом ряду століть»(див.: с. 25). У книзі читач знайде багато цікавих фактів про боротьбу християнства та інших релігій проти наукового суспільного прогресу.
Як відомо, математиці належить особлива роль у забезпеченні всебічності пізнання явищ реальної дійсності. Спираючись на це, А. Г. Конфорович рекомендує в атеїстичному вихованні при вивченні математики творчо застосовувати в цій роботі міжпредметні зв'язки. З цих позицій рецензована книга може бути широко використана в атеїстичній роботі та вчителями фізики, астрономії, хімії, біології, історії, літератури та ін.
У праці показується, що для розв'язання задач у нових галузях знань методи класичної математики виявилися недостатніми, тому виникли і набули широкого застосування такі нові розділи математики, як кібернетика, теорія ігор, теорія дослідження операцій, теорія інформації, теорія алгоритмів, теорія графів та ін. Допомагаючи у розв'язанні все більш складних завдань практичної діяльності людини, математика розробила свої методи, розширила сферу їх використання. Таким чином, математизація різних галузей знань стала закономірним явищем у процесі розвитку науково-технічного прогресу.
Багато необхідного і цікавого атеїстичного матеріалу з математики читач знайде в розділі книги, присвяченому питанням атеїстичного виховання в позакласній роботі. Автор абсолютно правильно стверджує, що формування атеїстичного світогляду учнів можна і необхідно ефективно здійснювати не тільки на уроках, але також в різноманітних формах масової, групової та індивідуальної позакласної роботи, так як саме в ній учні повніше виявляють ініціативу і самостійність і, таким чином, з об'єкта атеїстичного виховання перетворюються на його суб'єкт.
До найпоширеніших форм позакласної атеїстичної роботи з математики А. Г. Конфорович відносить математичний гурток, в книзі детально розкривається методика його організації та діяльності з атеїстичною спрямованістю, наводиться тематика занять гуртка, список рекомендованої літератури для вчителів та учнів.
Найбільш актуальними темами гуртка з атеїстичною спрямованістю, на думку автора, є: «Наукові передбачення і релігійні пророцтва», «Таємниці нескінченності», «Легенда і дійсність про золотий переріз», «Зачаровані числа», «Перемога Джордано Бруно», «І все-таки вона обертається».
Безсумнівно зацікавлять читача рекомендації книги з питань організації та проведення позакласного атеїстичного читання математичного характеру. Тут автор з урахуванням вікових особливостей школярів рекомендує книги із серії «ЖВЛ», «Еврика», книги, видані у видавництвах «Молодь», «Молода гвардія», брошури товариства «Знання» і т. п.
Цікаво розповідається в книзі про особливості підготовки та проведення атеїстичних математичних вечорів. Для підвищення наукового і методичного рівня таких вечорів автор розкриває методику їх підготовки та проведення, рекомендує теми, зокрема такі: «Люди і числа», «Доля таланту» (про жінок-математиків), «Слідами логічних катастроф», «Світи інших вимірювань»,«Календарна далечінь століть», «Кібернетика очікувана і несподівана» та ін. Наведені в книзі сценарії вищеперелічених вечорів дадуть можливість проводити їх у будь-якій школі, профтехучилищі або технікумі.
У рецензованої роботі публікуються уривки зі сторінок біографій видатних математиків, калейдоскоп веселих, сумних, глибоко трагічних фактів, так чи інакше пов'язаних з релігійними віруваннями, забобонами і передсудами. Цей матеріал також стане в нагоді в атеїстичній роботі широкого кола читачів.
На жаль, в книзі не знайшла достатнього розкриття система міжпредметних зв'язків в атеїстичному вихованні. На наш погляд, мають бути більш різноманітними, ніж пише автор, форми і методи використання атеїстичного матеріалу з математики як на уроках (різного роду самостійна пошуково-евристична діяльність учнів), так і в позакласній роботі (вікторини-конкурси, лекторії, робота шкільної бібліотеки , комсомольської і піонерської організацій і т. п.). І, отже, потрібні відповідні рекомендації з цього приводу.
Загалом книга актуальна, корисна. Вона є добрим порадником в роботі всіх, хто цікавиться питаннями атеїстичного виховання.
А. В. Іванченко.

Примітки:
1. Конфорович А. Г. Атеїстич­не виховання при вивченні математики. — К.: Радянська школа, 1980.

Немає коментарів:

Дописати коментар