Стаття "Чи хрест є лише християнським символом?" в журналі «Людина і світ» № 10 1969 року

Усі віруючі християни основною своєю емблемою вважають знак хреста. Цей предмет культового поклоніння вони пов'я­зують з ім'ям Ісуса Христа, якого нібито було розп'ято саме на хресті. До речі, спільнослов'янське слово «хрест» (пор.: старослов'янське «крьстъ», староруське «крьсть», російське «крест», білоруське «хресть», болгарське «крьстъ», чеське «кржіж», словацьке «кріж», польське «кжиж», «кшиш» і т. д.) запозичено з гер­манських мов (пор.: староверхньонімецьке «хріст», «кріст», сучасне німецьке «кройц», англійське «крос»), яке, в свою чергу, ви­никло із старогрецького «хрістос» (від діє­слова «хріо» — помазую) і означив «пома­заник на царя» чи «помазаний на царство» (у давнину царів, котрі вступали на трон, змащували між бровами пахучою маззю).

Насправді ж, як показують найновіші факти, символ хреста має дуже давне, до­християнське походження, а культ хреста в язичеських релігіях існував задовго до ви­никнення християнства. Цей символ зустрі­чається ще на коптських пам'ятках під див­ною назвою «Ключ Ніла». Як знак містич­них, таємничих знань «Тау» він був відомий і у Фінікії, і в Халдеї. Емблему хреста зна­йдено також на грудях єгипетських мумій, де він символізував «вічне життя». Фара­они, царі, жерці носили хрести на шиї як священні амулети.

Нарешті, ще до відкриття Колумбом Америки й приходу туди християнських мі­сіонерів хрест як символ вічного життя був добре відомий багатьом індійським племенам. Індійці нерідко зображали хрест у вигляді стилізованого «дерева жит­тя».

Серед скарбів, награбованих конкістадо­рами й надісланих іспанському королю, бу­ло чимало й золотих хрестів, прикрашених коштовними каменями. Священні хрести було знайдено також у індійців Північної Америки, у Флоріді, у майя та інків, які не знали й не визнавали християнської релі­гії.

Отже, «християнський» хрест виявляється зовсім не християнським і не пов'язаний він з мученицькою смертю міфічної бого­людини Ісуса Христа, як про це твердять християнська церква та її служителі.

Більше того, з літератури відомо, що первісні християнські громади ще не зна­ли хреста і досить довго не хотіли й по­клонятись йому. Один з перших християн­ських письменників, Мінуцій Фелікс (кінець II ст. н. е.), писав у своєму «Октавії»: «Ми не шануємо хрестів і не бажаємо їх. Це ви (тобто язичники. — Й. П.), маючи дерев'я­них богів, шануєте і дерев'яні хрести, як належність ваших богів».

Остаточно культ хреста стає символом християнства лише з IV століття. В XI — XIII століттях під знаком хреста здійснено вісім хрестових походів на Схід, які супро­воджувались масовим пограбуванням і вбивством населення. В середньовіччі під цією емблемою лютувала Інквізиція, котра винищила тисячі невинних жертв. У неда­лекому минулому із знаком хреста на кри­лах літаків та броні танків і самохідних гармат сіяли смерть фашистські загарбни­ки, а тепер, прикриваючись хрестом, чи­нять свої чорні справи у В'єтнамі амери­канські мілітаристи. Ось який справжній зміст, символа «спасіння» - хреста, що йому поклоняються віруючі християни.

Й. Перкатюк