1) Заклинаю я вас, богослови, ім'ям вашого бога; хіба ви цим не гасите світло розуму, не забираєте сонце у світу, не скидаєте з небес вашого бога, коли ви приписуєте богу неможливе, суперечливі риси і властивості бога? (4, 24-28 ) [Цифри в дужках позначають сторінки і рядки рукопису].
2) Людина - творець бога, а бог - творіння людини. Таким чином, люди - творці богів, і бог є не дійсною сутністю, а [творінням] розуму і до того ж химерним; тому бог і химера - одне і те саме (11/32-36).
3) Релігія створена людьми невіруючими, щоб їм віддавали почесті... Віра в бога запроваджена безбожниками. Страх божий вселений тими, хто не мають страху для того, щоб [їх] боялися. Віра, яку вважають священною, - це людська вигадка. Вчення, будь то логічне або філософське, яке хизується тим, що воно вчить істині про бога, помилкове. І, навпаки, те, що засуджене як помилкове, є правдивим (11, 37 і 1-5).
4) Лжемудреці дурять простий народ, обплутуючи його брехливою вірою в бога і підтримують її таким чином, що навіть якщо б мудреці захотіли його [народ] звільнити за допомогою істини від цього гноблення, то їх [тобто, мудреців] придушують за допомогою [самого ж] народу (12, 6-10).
5) Проте ми не знаходимо ні в нас самих, ні в інших цього веління розуму, що зміцнює нас в одкровенні божому, бо якби воно в нас було, то всі б погодилися, не сумнівалися і не заперечували б писання Мойсея і Євангелія (яке є брехливим) і не було б різних винахідників різних сект і їх прихильників - магометан і т. д. і т. п. Однак про це не знають і піддають це сумніву, а також висловлюють суперечливі думки не лише нетямущі люди, але і мудреці, які шляхом правильного міркування, так само як і я, доводять протилежне. Отже, бога немає (12, 11-20 і 23).
2) Людина - творець бога, а бог - творіння людини. Таким чином, люди - творці богів, і бог є не дійсною сутністю, а [творінням] розуму і до того ж химерним; тому бог і химера - одне і те саме (11/32-36).
3) Релігія створена людьми невіруючими, щоб їм віддавали почесті... Віра в бога запроваджена безбожниками. Страх божий вселений тими, хто не мають страху для того, щоб [їх] боялися. Віра, яку вважають священною, - це людська вигадка. Вчення, будь то логічне або філософське, яке хизується тим, що воно вчить істині про бога, помилкове. І, навпаки, те, що засуджене як помилкове, є правдивим (11, 37 і 1-5).
4) Лжемудреці дурять простий народ, обплутуючи його брехливою вірою в бога і підтримують її таким чином, що навіть якщо б мудреці захотіли його [народ] звільнити за допомогою істини від цього гноблення, то їх [тобто, мудреців] придушують за допомогою [самого ж] народу (12, 6-10).
5) Проте ми не знаходимо ні в нас самих, ні в інших цього веління розуму, що зміцнює нас в одкровенні божому, бо якби воно в нас було, то всі б погодилися, не сумнівалися і не заперечували б писання Мойсея і Євангелія (яке є брехливим) і не було б різних винахідників різних сект і їх прихильників - магометан і т. д. і т. п. Однак про це не знають і піддають це сумніву, а також висловлюють суперечливі думки не лише нетямущі люди, але і мудреці, які шляхом правильного міркування, так само як і я, доводять протилежне. Отже, бога немає (12, 11-20 і 23).
Джерело: Из истории философской и общественно-политической мысли Белоруссии: Избранные произведения XVI – нач. XIX в. Мн., 1962. С. 285-286. Пер. с латыни.
Переклав на українську мову Василь Кисиленко.
Немає коментарів:
Дописати коментар