Стаття "Ворожіння та його шкода" в журналі "Наука і життя" № 8 1959 року

Вже в далеку давнину існували ворожбити — маги, волхви і віщуни, які з допомогою різних чаклунських дій «пророкували» майбутнє. Люди прагнули перед­бачити, чи буде наступний рік урожайним, чи не трапиться війни, чи не спіткає когось якесь лихо. В древній Греції і Римі у храмах відводились спеціальні місця для ворожінь і передбачень — так зва­ні «оракули». Згодом «оракулами» в Греції почали називати жерців, які по лініях рук вгадували «до­лю», «провіщали» майбутнє. Воро­жили різними засобами: по небес­них світилах, рослинах, птахах, органах людини і тварини, по кар­тах, дзеркалу та інших предметах.

В середні віки при дворах фео­далів і королів тримали спеціаль­них людей — астрологів, що вга­дували майбутнє по розташуван­ню зірок на небі. Це були цілком фантастичні передбачення, які сприяли поширенню забобонів і сіяли жах серед людей. Наприклад, у 1524 році майже всю Західну Європу (Францію, Італію і Німеч­чину) охопив великий переполох: люди кидали своє майно, залишали хати і поспішали в гори. Деякі з них везли човни та плоти. Причи­ною паніки було віщування астро­лога Штефлера про те, ніби в лю­тому 1524 р. відбудеться другий «всесвітній потоп». Насправді ні­якого потопу не було, а рік той видався дуже посушливим.

Маючи дуже поверхове уявлен­ня про закони природи, люди ду­мали, що зірки нібито можуть впливати на їхню долю. До цього часу зберігся вислів: «народився під щасливою зіркою». З метою зміцнення свого становища астро­логи вдавались до різних хитро­щів і навіть злочинів. Так, астро­лог французького короля Людови­ка XI, причетний до придворних інтриг, провістив негайну смерть однієї фаворитки. Незабаром вона справді вмерла... від отрути, під­сипаної в страву.

Безсилля і страх людини перед могутніми силами природи, не­вміння пояснити багато її загад­кових явищ (появу комет, метеори­тів і т. д.) сприяли поширенню во­рожіння. Наприклад, у XVII сто­літті в Німеччині більшість людей вважала, що комети провіщають різні хвороби і війни, голод тощо. Навесні 1843 року на небі було видно довгий хвіст комети, у зв'яз­ку з чим віщуни «пророкували» криваву війну. Але, як відомо, то­го року війни в Європі не було. Так само і в квітні 1910 року, ко­ли яскрава комета Галлея набли­зилася до Землі, ворожбити й аст­рологи багатьох країн зчинили галас про кінець світу. Марновірні люди молились і каялись у гріхах.

Життєвий досвід і наука спро­стували усі ці безглузді передба­чення ворожбитів, відкрили зако­номірності розвитку природи, дали змогу правильно передбачати май­бутні події, а також такі загадко­во-таємничі явища, як поява ко­мет, затемнення Сонця і т. д. Ра­дянські вчені заздалегідь вираху­вали, що 30 червня 1954 року від­будеться затемнення Сонця, яке буде видно в Білорусії, на Украї­ні і Північному Кавказі. Це перед­бачення цілком підтвердилось. На­ступне повне затемнення Сонця ми будемо спостерігати 15 лютого 1961 року.

Наукові відкриття допомагають не тільки розгадувати таємниці природи, а й свідомо планувати розвиток народного господарства. Наприклад, академік Губкін, від­кривши закони створення корис­них копалин, висловив припущен­ня про наявність у районі між Волгою і Уралом великих запасів нафти. Геологічні дослідження, проведені вже після смерті вчено­го, блискуче підтвердили це науко­ве передбачення. Тепер тут виник­ло «друге Баку».

Закономірності людського су­спільства вперше в історії розкрив марксизм-ленінізм. Тим самим бу­ли закладені наукові основи перед­бачення майбутнього суспільного розвитку. Після поразки Паризької комуни в 1871 році на підставі аналізу міжнародного революцій­ного руху Маркс і Енгельс гені­ально провістили переміщення ре­волюції з Заходу на Схід, відзна­чивши, що створення нової, «ро­сійської комуни» не тільки «обно­вить Росію», але й «значно при­скорить усю західноєвропейську історію». Досконало знаючи об'єк­тивні закони суспільного розвитку, В. І. Ленін безпомилково визначив момент Великої Жовтневої соціа­лістичної революції. Серго Орджо­нікідзе свідчить, що влітку 1917 року Ленін в розмові з ним ска­зав: «Повстання буде не пізніше вересня—жовтня» [1].

Ще задовго до початку другої світової війни Комуністична пар­тія не раз заявляла, що нова спро­ба імперіалістів переділити світ призведе до послаблення капіталістичної системи. Підтвердженням цього є створення держав народ­ної демократії в Європі та Азії, а також великі успіхи колоніаль­них і напівколоніальних народів у боротьбі за свою національну неза­лежність. Так само й тепер, ана­лізуючи хід подій, наша партія і Радянський уряд застерігають ім­періалістів від їх прагнення роз­в'язати третю світову війну, яка неминуче закінчиться загибеллю всієї капіталістичної системи.

Ці та багато інших прикладів показують, що передова, матеріа­лістична наука може успішно пе­редбачати майбутнє, тоді як «во­рожіння» є залишком фантастич­ної віри в неіснуючі чудеса. «Чу­десне пророцтво є казка, — пише В. І. Ленін. — Але наукове проро­цтво є факт» [2].

Слід відзначити, що навіть бур­жуазна наука усвідомлює псевдо­науковий характер ворожіння. В 1932 році Британська Академія наук організувала в Лондоні пере­вірку професійної діяльності хіро­мантів. Відомим хіроманткам по­казали занумеровані фотографії до­лонь ста чоловік різної статі й ві­ку, як живих, так і померлих. Се­ред фотографій було кілька знімків долонь шимпанзе. Віщування хіро­манток, як і слід було сподіватись, виявились безглуздими й абсурд­ними. Вони «провістили» довге життя давно померлим підліткам, визначили «глибокий розум» і «на­хил до живопису» у мавп і т. д.

Хоч наука і життя давно спро­стували вигадки ворожбитів, у ка­піталістичних країнах досі існують десятки тисяч хіромантів, астро­логів та інших шарлатанів. Тепер у США налічується понад 100 ти­сяч різних «віщунів» майбутньо­го. Їх готують спеціальні учбові заклади — «Коледж універсальної правди» в Чікаго, «Коледж магів» у Сан-Франціско і «Єгипетська школа астрологів» в Іллінойсі та ін. По радіо і телебаченню в Аме­риці передають «розмови з духа­ми», показують «життя примар»; у газетах регулярно друкують різ­номанітні «пророкування» астроло­гів; автомати-ворожки за кожні 5 центів видають талончики з різни­ми «пророцтвами» тощо. В штаті Пенсільванія виходить навіть жур­нал «Нова філософія», який ви­світлює «проблеми спілкування з душами померлих».

Капіталісти підтримують всіля­ке ворожіння для того, щоб отрую­вати свідомість трудящих і відвер­нути їх від класової боротьби, бо­ротьби за мир, демократію і со­ціалізм. Ворожіння завжди було одним із засобів поширення місти­ки та забобонів, ідейною зброєю експлуататорів. Провіщаючи, що безробіття, голод і страждання трудящих викликані нібито «не­сприятливим» розташуванням зі­рок на небі, астрологи виправду­ють всі мерзоти експлуататорсько­го суспільства. В 1954 р. в Пари­жі відбувся міжнародний конгрес астрологів, на якому звіздар Гу­став Браун доповідав про «еволю­цію фінансових ринків у зв'язку з розташуванням планет».

Віра у ворожіння викликає в людини розпач і песимізм. Трудя­щі капіталістичних країн постійно відчувають страх перед майбутнім, невпевненість у завтрашньому дні, а тому багато їх стають жертвами професійних обманщиків — «во­рожбитів». Своїм вістрям «воро­жіння» і «передбачення» лакеїв капіталізму спрямовані проти ма­теріалістичної науки, проти бать­ківщини всіх трудящих — Радян­ського Союзу. Так, керівник секти єговістів у США Рутерфорд піс­ля Великої Жовтневої соціалістич­ної революції виступив у пресі з «передбаченням», що 1924 рік бу­де роком, коли не стане СРСР. Під час другої світової війни ві­щуни ворожили: «В 1945 році бу­де кінець більшовизму». Астроло­ги, хіроманти та інші ворожбити фашистської Німеччини, яких в 1940 році там було зареєстровано понад 50 тисяч, цинічно брехали, нібито «зірки показують, що Гіт­лер стане володарем світу в 1944 році».

У нашій країні панує науковий, марксистсько-ленінський світогляд. Але окремі радянські громадяни ще й тепер перебувають у полоні релігійних забобонів. В нас трап­ляються люди, які вірять у воро­жіння по зірках (або, як кажуть у народі, «на планету»), по руці і картах. «Планетами» на Русі на­зивали старовинні псевдонаукові таблиці єгипетських жерців — го­роскопи, в яких записувалось роз­ташування планет у момент наро­дження дитини, що немовби дава­ло змогу передбачити «майбутнє» життя людини.

Так, на великих базарах у Хар­кові можна побачити сліпого стар­ця, що ворожить «на планету», пророкуючи «майбутню долю». Він замислено водить пальцями по якій-небудь книзі, написаній брай­лівським шрифтом, і розповідає, про що «віщують планети». Кол­госпниці М. цей ворожбит сказав, приблизно, таке: «...Народилась ти під знаком Нептуна. Тому харак­тер у тебе добрий, але неурівнова­жений. Живеш ти небагато, але з достатком. На душі у тебе смутно, і заважає твоєму щастю чорнява дама. Бережись третьої ночі дру­гого понеділка». Силкуючись хоч би що-небудь зрозуміти з цієї ні­сенітниці, схвильована жінка віді­йшла, напружено думаючи, хто ж з її знайомих є «чорнява дама»? А ворожбит, одержавши десяток яєць і кілька карбованців, уже «провіщав» щось іншій жінці.

Бувають також випадки, коли окремі довірливі, забобонні трудів­ники стають жертвами шахраїв, які наживаються за їх рахунок. Одна ворожка по зовнішньому ви­гляду обличчя молодої робітниці Раї Попової догадалась, що в неї трапилась якась неприємність. Умі­ло розпитавши дівчину, вона ді­зналась, що її наречений не відпо­відає на листи. Запропонувавши свої послуги, аферистка заявила дівчині: «Не горюй, у тебе є щас­лива планета в небі під № 341, але її треба привернути». Щоб при­вернути «планету», ворожка нака­зала Раї принести свіже яйце, п'ять двадцятикопійчаних монет, 6000 карбованців і 14 цінних речей. Раї вона сказала, що це, мовляв, по­трібно тільки на деякий час, і по­радила їй позичити гроші та ви­просити речі у друзів. Одержав­ши все це, аферистка пішла в «таємне місце подивитись на пла­нету» і більше не повернулась.

Пророкування хіромантів (воро­жіння по руці), як і всі інші воро­жіння, грунтується на антинауко­вій вірі: «подібне викликає подіб­не». Розглядаючи лінії на долонях, хіроманти говорять: «лінія життя у вас довга, значить, ви будете довго жити» і т. д. Хіромантку К. часто можна зустріти в приміських поїздах м. Харкова, де завжди їз­дить багато робітників. Закутав­шись хусткою до самих очей, вона спритно вишукує жертву, здебіль­шого серед молодих дівчат.

— Дай руку, дівчино, скажу, що в тебе на серці, — хапає вона за руку молоду робітницю з швей­ної фабриці ім. Тинякова. Зніяко­віла дівчина простягає руку, а во­рожка, придивляючись, починає ворожити: — Лінії руки говорять, що щастя твоє недалеко... Він в казенному домі і ось-ось з'явить­ся. Не вір блондину, у нього чорно на серці, не слухай пікового коро­ля... — Швидко сховавши до ки­шені видурені у дівчини гроші, во­рожка вже «віщує» іншій. Непо­мітно спостерігаючи за виразом об­личчя клієнта, вона швидко бур­мотить загальні фрази: «Ти щасли­ва, але в тебе є невдачі». Звичайно, в кожної молодої дівчини є хтось, про кого вона мріє; бувають у неї невдачі і розчарування (а в кого їх не буває?). І от дівчина думає:

«А може й правда?».

Ще й тепер зустрічаються лю­ди, які вірять тим, хто ворожить по картах. В Зачепилівському ра­йоні, Харківської області, ворож­ка Р. вгадувала склад сім'ї, розпо­відала, що було і що буде. Кол­госпниці П., у якої на фронті заги­нули два сини, вона сказала: «Го­ре твоє безмежне, а серце перепов­нене печаллю. Бачу дві могили твоїх соколів... Ніколи не треба гнівити бога, він милостивий — сини твої в царстві небесному. Ти сама хворієш і ждеш жениха в хату...» І дійсно, колгоспниця хво­ріла і збиралась віддавати дочку заміж.

Схвильована жінка заплакала і щедро винагородила ворожку: ви­брала їй найжирнішу курку, не по­жаліла і грошей... І пішла по селу слава про ворожку, потекли в її кишені трудові карбованці і куски сала. А коли «ворожкою» заціка­вились органи міліції, то вияви­лось, що вона зв'язалась з кол­госпним сторожем — п'яницею і ледарем, який за платню розпові­дав «ворожці» все, що знав про своїх односельчан.

Одна рецидивістка на прізвище Харківська, випитавши у жительки села Нагути (Ставропольський край) Варвари М., що та кохає хлопця, який не відповідає на її почуття, взялась «приворожити» його. Розклавши карти, вона дов­го щось шептала, а потім запропо­нувала Варварі тридцять шість разів обійти навколо церкви і на кожному її розі виголосити молит­ву. Поки марновірна дівчина ходи­ла кругом церкви, ворожка забра­ла у неї всі цінні речі і зникла. Так з допомогою ворожіння шахраї грабують темних і довірливих тру­дящих.

Завдяки великій виховній робо­ті Комуністичної партії переважна більшість радянських людей давно перестала вірити в будь-які забо­бони. Але окремі наші громадяни подекуди ще продовжують вірити різним ворожбитам. Це отруює сві­домість віруючих, гальмує їх куль­турний розвиток, тримає в страху перед невідомою «долею», сприяє поширенню релігії. Тому бороть­ба з ворожінням, викриття його шкідливої ролі повинні зайняти важливе місце в науково-атеїстич­ній пропаганді, яку ведуть громад­ські організації, зокрема місцеві відділення Товариства для поши­рення політичних і наукових знань УРСР.

 

М. С. Демченко, кандидат педагогічних наук (м. Харків)

Рис. І. Александровича.

Примітки:

1. Г. К. Орджоникидзе, «Избран­ные статьи и речи» в двух томах, т. І, Держполітвидав, М., 1956. стор. 311.

2. В. І. Ленін. Твори, т. 27. стор. 446.